Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оглабля

Оглабля, -ля, с. и оглаблі, мн. = оголони. Желех. Вх. Зн. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛАБЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛАБЛЯ"
Вітрогон, -на, м. 1) Вѣтренникъ. 2) Вентиляторъ. Канев. у. Вітрогони становлять, шоб воздух гнало в шахті. Славяносерб. у.
Дя́кувати, -вую, -єш, гл. Благодарить. Дякує красно. АД. І. 16. Дякую тобі, мати, да що ти породила, тілько не дякую, що не оженила. Чуб. Чого сидиш, Марусенько, чом не дякуєш батеньку? Мет. 225. Ой не дякуй мені, брате. К. Досв. 84. дя́кувати господо́ві. Благодаря Бога.
Нага́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. нагада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Вспоминаться, вспомниться, припоминаться, припомниться. Йому нагадалося. Ему пришло въ голову. Нагадалось вражій бабі молодою бути. Н. п.
Повгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ).
Повитиця, -ці, ж. Раст.: а) = повійка. Вх. Уг. 260. ХС. IV. 54. б) Cuscutae. Лв. 98.
Повиточок, -чка, м. 1) Свивальникъ и пеленки, въ которые завернутъ ребенокъ. А жаль мені тую дочку, що покинула в повиточку. Чуб. V. 665. 2) Сорочка (въ которой родится иногда животное). Теля в повиточку. Богод. у.
Прикладок, -дка, м. Небольшая копна хлѣба. Анан. у. Кладь соломы. Мнж. 190.
Сікнути Cм. сікти.
Трусій, -сія, м. Производящій обыскъ.
Хвук, -ка, м. 1) = фук. Хвук на хвук як піде, то забачиш, що з того нічого не буде. Ном. № 3292. 2) Веретено. Дівки, беріть в руки хвуки (веретена), завтра Великдень. Ном. № 10053.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГЛАБЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.