Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оглашати

Оглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. огласи́ти, -шу, -сиш, гл. = оголошувати, оголосити. 1) Кожне стало оглашати звичний подарунок. Мкр. Н. 37. 2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1). 3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом. К. ЧР.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛАШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛАШАТИ"
До-xу́да нар. їсти до худа. Ѣсть такъ, что ѣда не идетъ впрокъ. Ми їмо з корита досита, ви ж їсте з блюда до-худа. Ном. № 1614.
Загорі́лий, -а, -е. 1) Горячій, пылкій, вспыльчивый. 2) Фанатическій. 3) Загорѣвшійся. 4) Загорѣлый (отъ солнца).
Зашлю́бити, -блю, -биш, гл. Сочетать бракомъ. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя зашлюбить кому иншому. Чуб. V. 137.
Ло́мик, -ка, м. = ломак. Вх. Лем. 432.
Повеління, -ня, с. Повелѣніе.
Повірхник, -ка, м. Крыша надъ стрункою, — частью кошари, гдѣ доятъ овецъ гуцульскіе пастухи. Шух. І. 193, 194.
Попереціловувати, -вую, -єш, гл. Перецѣловать (во множествѣ).
Стебнування, -ня, с. Строченье (въ шитьѣ). 2) = стебнівка. Волын. г.
Утрактувати, -тую, -єш, гл. Угостить.
Халандрусь, -ся, м. = хавдій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГЛАШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.