Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязнути

Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Н. п. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. МВ. (О. 1862. III. 54). Брязнув гаманом на стіл. Г. Барв. 211. Ось і у всі дзвони брязнули. Г. Барв. 158. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Г. Барв. 225. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. Г. Барв. 402 — 103. На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. Мнж. 22. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗНУТИ"
В'язання, -ня, с. Связываніе.
Глибший, -а, -е. Сравн. степ. отъ глибокий.
Джума́к, -ка́, м. = Чумак. Чуб. І. 178.
Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Зге́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. = зґедзкатися.
Пом'янути Cм. поминати.
Розсунути, -ся. Cм. розсувати, -ся.
Твердота, -ти, ж. Твердость, крѣпость, устойчивость. Шейк.
Чудний, -а, -е. Странный, смѣшной. Семен Палій той був на все село чудний та дивний. МВ. ІІ. 21. Чудний як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого. Ном. № 7828. Ой приснився королевичу чудний-дивний сон. Чуб. V. 771., Ум. чудне́нький.
Шкромадити, -джу, -диш, гл. = скромадити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.