Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брязчати

Брязчати, -чу, -чиш, гл. Бряцать, звенѣть. Чуб. ІІІ. 35, 112. Козак, мамцю, гуляє, брязчать в його гроші. Н. п. Коли б у шинкарки, то б брязчали чарки. Чуб. V. 831. Сам до мене босий чеше, щоб підківки не брязчали. Мет. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЗЧАТИ"
Ара́бка, -ки, ж. Арабская женщина. Желех.
Відкривання, -ня, с. Открываніе.
Же́ртва, -ви, ж. Жертва. Звелів з бичні волів пригнати, цапів з вівцями готувати — Плутону в жертву принести. Котл. Ен.
Зати́льний, -а, -е. Задній. Н. Вол. у. Вийшла стара пані на затильні двері. Гол. III. 207. Утікала Бондарівна затильними дверми. Грин. III. 616.
Ле́ста, -ти, ж. Родъ шестерни въ водяной мельницѣ на Днѣпрѣ.
Обрис, -су, м. Силуэтъ. На темному небі чорним обрисом виявлявся з боку Марків вид. Стор. МПр. 16.
Підкопати, -ся. Cм. підкопувати, -ся.
Плаксій, -сія, м. Плакса. Черк. у.
Порізник, -ка, м. Раст. = поранник. О. 1861. І. 206.
Роспач, -чі, ж. Отчаяніе. Гол. 11. 518. Гляну на дівчину — бліда, грізна, сама роспач гіркая. МВ. ІІ. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЗЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.