Вибузувати, -зую, -єш, гл. Выкопать. Але ми й яму вибузували! Як полетить хто, то и гнию зверне.
Князів, -зева, -зеве Принадлежащій князю. Князева перва жінка.
Ме́же пред. = межи. Пусти уха меже люде, то чимало почуєш.
Обсіпувати, -пую, -єш, сов. в. обсіпати, -паю, -єш, гл. Обдергивать, обдергать.
Одробина, -ни, ж. Кроха.
Пакнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пакати. Тільки раз собі пакнув (люльки).
Повичавлювати, -люю, -єш, гл. Выдавить (во множествѣ).
Смуда, -ди, ж. = смовдь. Не жаліслива сестриця повела брата додому, сама стала з смудою. Ой смудо, смудо тонкая! Була в мене невіхна такая.
Хапко, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) Хватающій что либо (чаще всего говорится о чортѣ). Побере їх хапко. 3) = злодій. Хапко з хапком знаєся. 4) Въ загадкѣ: котъ.
Хмиз, -зу, м.
1) Прутья, мелкій хворость, мелкія, тонкія вѣтви, уже отдѣленныя отъ дерева. Затріщав хмиз під ногами. Закидана доріженька хмизом.
2) Мелкая лѣсная заросль. Заросла дороженька хмизом. Хмизом, низом, попід вербами. Ум. хмизо́к. Нарубали хмизку та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку.
