Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отріб

Отріб, -рібу, м. Нутро, внутренности. Вх. Зн. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТРІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТРІБ"
Віддівувати, -вую, -єш, гл. Прожить дѣвичью жизнь. Я вже своє дівоцтво віддівувала. Кіев. г.
Відщепнути, -ся. Cм. відщіпати, -ся.
Го́пати, -паю, -єш, гл. Топать, прыгая или танцуя.
Духови́тий, -а, -е. Душистый, ароматный.
Зашква́рити Cм. зашкварювати.
Повивозити, -жу, -зиш, гл. Вывезти (многое). А хазяїн так загуляв, що й усі можна бочки повивозити. Рудч. Ск. II. 151.
Позачаровувати, -вую, -єш, гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).
Сцяти, сцю, сциш, гл. 1) Мочить, сцать. 2) = сцати.
Такенний, -а, -е. Вотъ такой. Жаба такенна велика лізе через дорогу. Драг. 49.
Чужинонька, чужи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ чужина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТРІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.