Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

палючий

Палючий, -а, -е. Жгучій. Палюча горілка. Н. Вол. у. Уже на коневі і хвіст обгорів, такий то палючий той змій. Рудч. Ск. II. 118. Терпіти... од літньої спеки палючої.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛЮЧИЙ"
Витовкти, -вчу, -чеш, гл. Выдавить. Витовчи ніс, бо вже було би убогому дові помазати віз. Ном. № 11267.
Жовтля́вий, -а, -е. = жовтявий.
Зате́мне́ння, -ня, с. Затемненіе, помраченіе. Затемнення історії. К. Кр. 23.
Куліш, -шу, м. Жидкая каша. Чуб. VII. 439. Хоч куліш, та з перцем. Ном. № 5072. Тут з салом галушки лигали, лемішку і куліш глитали. Котл. Ен.
Невтомний, -а, -е. Неутомимый. З його косарь такий жвавий, такий робочий-невтомний. Мир. ХРВ. 14.
Німчай, -чая, м. Нѣмецъ. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном. № 943.
Песькатися, -каюся, -єшся, гл. Пачкаться. Радом. у.
Пливушки, -шок, ж. мн. Въ загадкѣ: сани. Пливуть пливушки, позадирали угору вушки. Грин. II. 311.
Позолити, -лю́, -лиш, гл. Побудить. Позич мені попілу, а то в мене не стане сорочки позолить. Харьк.
Суціга, -ги, об. Бранное слово. Мкр. Н. 32. Суціга смерть. К. 1882. XII. 626. Ти знаєш, він який суціга, паливода і горлоріз. Котл. Ен. І. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.