Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Витикати, -каю, -єш, сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл.
1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш.
2) витикати пальцем кого. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. сов. в. витикати, -каю, -єш.
3) Утыкать, утыкать.
4) — копи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).
Злорічити, -чу, -чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш.
Канцурря, -ря, с. Лохмотье, отрепье. Превеликий п'яниця, обшарпаний, в канцуррі.
Карася, -ся́ти, с. Молодой карась, караси къ. Ум. карася́тко, карася́точко.
Малю́к, -ка, м. Мальчикъ, маленькій. Може тепер і не так: я ще малюком туди заглядав.
Неслава, -ви, ж. Безславіе, позоръ; дурная репутація. Погубиш їх, і їх слава стане їм в неславу. Ой він її не займає, бо сватати має, він до неї не горнеться, неслави боїться. Любив я дівчину, любив я свою, а люде говорять неславу на нюю. у неславі бути. Быть обезславленнымъ; пользоваться дурной репутаціей. Наш піддружбо хороший, пожич дружбі грошей, бо наш дружба в неславі, його шапка в заставі. у неславу вводити. Подвергать пересудамъ, безславить кого. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. у неславу входити. Безславить себя, подвергать себя пересудамъ. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із юлиці ходиш. Ум. неславонька. Не тра було моїй рідні неславоньки наробити.
Роздолля, -ля, с.
1) Широкая низменность, долина. Ой в полю, полю, в полю на роздоллі, там дівчина пасла сірі воли й коні.
2) Раздолье, ширь, воля.
Стомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. стомитися, -млюся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться, истомляться, истомиться. Добраніч! Хто стомився, тим ся річ. Не стомились міцні крила у молодого орляти.
Хитрий, -а, -е. 1) Хитрый. Хитрий, як лисиця.
2) Замысловатый. От де, люде, наша слава, слава України! Без золота, без каменю, без хитрої мови.
3) Скорый, быстрый. Ум. хитренький.
