Будниченя, -няти, с. Дитя работника на поташномъ заводѣ.
Виказувати, -зую, -єш, сов. в. виказати, -жу, -жеш, гл.
1) Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, высказывать, высказать. І ушки в мене сміються, так ними (дітьми) втішаюся, та їм сього не виказую. Виказує на тебе, що ти з ним крав.
2) Выговаривать, выговорить, высказывать, высказать. Лає чоловіка та виказує.
Зачервоні́тися, -ні́юся, -єшся, гл. Раскраснѣться, зардѣться. Зачервонілася, як та квіточка. .
Знати, -знаю, -єш, гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Знаю тебе, хто єси. Десь ви не знаєте любощів ізроду. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. 3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. 4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. Не знать, де ділось. Чоловік не знать куди і подавсь. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? Бідкається не знать чим. Не знать за що зазмагались. 5) знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками.
Круль, -ля, м. Король. (Заимствовано изъ польск. языка).
Просілне, -ного, с. Родъ кушанья. Готова страва вся стояла.... просілне з ушками, з грінками і юшка.
Розсільниця, -ці, ж. Родъ щей изъ кислой капусты и кукурузной муки.
Сенат, -ту, м. Сенатъ. Патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат. Повезуть у сенат до царя.
Столярувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься столярнымъ ремесломъ.
Утелющувати, -щую, -єш, сов. в. утелющити, -щу, -щиш, гл.
1) Всучивать, всучить, навязывать, навязать, дать. Ой казав ти, вражий сину, що гарбуз не доріс, — як я тобі втелющила, то ти ледве доніс.
2) Втаскивать, втащить.
