Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підголюватися

Підголюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підголи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Подбриваться, подбриться. Грин. III. 499. Пішов підголився, сідла коня вороного та їде женитись. Чуб. V. 459.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОЛЮВАТИСЯ"
Барна, -ни, м. Темносѣрый волъ. Фр. Пр. 23. Темно-красно-бурый волъ. Вх. Лем. 390.
Бутинарь, -ря, м. Работникъ въ бутині, дровосѣкъ. Желех.
Дружбарт, -та, м. Родъ игры въ карты. Давай різати в мар'яша, в дружбарта, а хто і просто в візка. Св. Л. 222.
Зачуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зачумить, заразить.
Королівщина, -ни, ж. Жалованная королемъ земля. За службу королівщин допевнявся. К. Бай. 32.
Малова́жність, -ности, ж. Незначительность. Желех.
Непокірливий, -а, -е. Непокорный. Доводилось не один раз не послухати вас і прогнівати непокірливим словом. О. 1862. IV. 10.
Поламання, -ня, с. 1) Поломка. 2) Нарушеніе, уничтоженіе.
Похмурний, -а, -е. Пасмурный. Над Невою під снігами, при похмурнім сонці, ти поліг єси, мій друже, на чужій сторонці. О. 1861. III. 10.
Роскид, -ду, м. Разбрось. сіяти в розкид. Сѣять разбросомъ, въ разбрось.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГОЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.