Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгонити

Підгонити, -ню, -ниш, сов. в. підігнати, -жену, -не́ш, гл. 1) Подгонять, подогнать. Підігнав воли до воріт, аж вони стали, не хочуть іти. Харьк. у. 2) Подгонять, подогнать, торопить, поторопить. А ну піджени вороного, а то йде як неживий. Зміев. у. Та ну бо неси швидче! — Чого ти мене підгониш? Харьк. 3) Подбивать, подбить. Підгонити клинєм. Шух. І. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОНИТИ"
Кужделеба, -би, ж. Старая хижина, старый шалашъ. Угор. Вх. Зн. 30.
Куп I меж. отъ гл. 1) купати. 2) купувати. На місті так: куп, та й луп. Ном. № 10478.
Мацу́н, -на, м. Любящій щупать.
Незаборонно нар. Невозбранно.
Несталий, -а, -е. Непостоянный, измѣнчивый.
Омрачатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. омрачи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Омрачаться, омрачиться. Ном.
Плехатися, -хаюся, -єшся, гл. Тащиться, идти съ трудомъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Толба, -би, ж. Кожух до то́лби. Тулупъ съ едва замѣтнымъ перехватомъ, въ талію, но безъ складокъ. КС. 1893. V. 279.
Узвати, узву, узвеш, гл. Позвать. Узвали мене в хату та й дали чарку горілки. Харьк.
Харчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Кормиться, питаться, столоваться. Харчувався він тільки хлібом та водою. Грин. ІІ. 153. Я в неї харчуюсь. Кіев,
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.