Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл.
1) Измучивать, измучить; истощать, истощить.
2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Добива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся, гл. 1) Добиваться, добиться; достигать, достичь чего либо. Багато й Юрусь погубив земляків, добиваючись того права, щоб над обома берегами гетьманувати. Як в биком не биться, а все молока не добиться. 2) Добираться, добраться; доходить, дойти; достигать, достичь чего. До преосвященного добийтесь, то буде і в вас благочестие. Добився він до раю. Не загине наша слава, доб'ємося до Варшави. Міст тріщить, лист осипається: змій додому добивається. І аж в середу у Хрестці к вечеру добились.
Иначе нар. = и́нак. Дяче, не буде иначе.
Лихосло́в, -ва, м. Ругатель, сквернословъ.
Недоречний, -а, -е. Некстати сказанный или сдѣланный, неумѣстный, излишній.
Прив'явати, -ва́ю, -єш, сов. в. прив'янути, -ну, -неш, гл. Привядать, привянуть. Уже наші василечки од сонця пов'яжи. Нехай в'януть, прив'явають.
Присвячувати, -чую, -єш, сов. в. присвяти́ти, свячу, -тиш, гл. Посвящать, посвятить. Чернець про те, щоб Господеві тіло і душу в жертву чисту присвятив. Посвящать, посвятить кому свое произведеніе.
Пробайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробаклушничать.
Фаркнути, -ну, -неш, гл. Вспыхнуть. Фиркне поломін хутко.
Чирка, -ки, ж.
1) Чирокъ (утка). Не туди чирка носом керує.
2) Чирей.
