Ватуйник, -ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившіяся.
Відпрядати, -даю, -єш, сов. в. відпрясти, -пряду, -деш, гл. Прясть въ отплату за что, отрабатывать, отработать пряденіемъ. Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Хто мені буде чужі мітки одпрядать?
Зада́внення, -ня, с. Давность, застарѣлость.
Киги! меж. Выражаетъ крикъ чайки. Ой біда чайці, чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Киги! киги! злетівши вгору.
Недужий, -а, -е. 1) Больной. Всі в кого, були недужі на всякі недуги, приводили до його. Пійшов ізнов до недужої.
2) Безсильный.
Повідсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Отодвинуться, отсунуться (о многихъ).
Пописько, -ка, м. = піп. Пописко фтішився за ті гроші.
Стереження, -ня, с. Карауленье.
Уставка, -ки, ж. Въ сорочкѣ: вышитая вставка на плечахъ. Мамо, дайте мені уставки, — я довишиваю.
Цабе 1) меж., которымъ направляютъ воловъ направо. От він за батіг та й: «Гей, соб! цабе!» Цабе, худий, у ворота, яка харч, така й робота.
2) нар. Направо. Наші студенти повернули цабе та й перелізли в Сухобрусів садок.
3) Какъ существ. с. р. Важная, значительная особа. Ото велике цабе до волости приїздило. Він дума, що тепер уже дуже велике цабе.
