Відбірати, -раю, -єш, сов. в. відібрати, відберу, -реш, гл. Отбирать, отобрать, отнимать, отнять. Іди, жоно, до матері віно відбірати. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Стали ляхи від козацьких комор ключі відбірати. Ти більше не будеш відбірати у мене душу. 2) Получать, получить. Відібрав і від їх листи. 3) Отбирать. Відбери жовті гурки на насіння, а зелені посоли.
Вохкість, -кости, ж. Сырость, влажность.
Заблища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Заблестѣть, засверкать.
Зайня́ти, -ся. Cм. займа́ти, -ся.
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ!
Мо́речко, -ка, с. Ум. отъ море.
Позахлявати, -ва́ємо, -єте, гл. Отощать, ослабѣть (о многихъ). Позахлявали так, що не можуть одтягти до його гласу.
Розскепатися, -паюся, -єшся, гл. Разщепиться, расколоться.
Свинарь, -ря, м. Свинопасъ. Ум. свинарик.
Чорниця, -ці, ж.
1) = черниця.
2) Раст. Rubus caesius.
