Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повискрібати

Повискрібати, -ба́ю, -єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Діжки повискрібала й повимивала, — чи їх у погріб повиносити? Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИСКРІБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИСКРІБАТИ"
Валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Дибуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Идти очень медленно. Ондечки старий дибуля. Черниг. г.
Заві́холитися, -литься, гл. безл. Начаться мятели.
Занеду́жати, -жаю, -єш, гл. Занемочь, заболѣть. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. Макс. (1849) 175.
За́спаний, -а, -е. Сонный. Левиц. Пов. 17. Ой очі мої заспані. Мет. 263.
Карасьча, -чати, с. = карася́.
Липковиця, -ці, ж. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Мрі́йник, -ка, м. Мечтатель. Желех.
Підігнути, -ся. Cм. підгинати, -ся.
Поріччя, -чя, с. Прирѣчная мѣстность. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИСКРІБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.