Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повід

Повід, -вода, м. Поводъ. Украдено в мене коня вороного і поводи з зеленого шовку. Чуб. V. 410. Ум. повідець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІД"
Байцарка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. начиння 3. Конст. у.
Гичечка, -ки, ж. Ум. отъ гичка.
Зажо́га, -ги, ж. Поджогъ. Без зажоги й дрова не горять. Ном. № 3298.
Калганка, -ки, ж. = калганівка. І кубками пили слив'янку, ... горілку просту і калганку. Котл. Ен. І. 19.
Обрідчастий, -а, -е. = обрідкуватий. Оця пшениця густа та хороша, а ця обрідчаста. Кобел. у.
Підсобити Cм. підсобляти.
Повбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Убиться (о многихъ). Ном. № 7541.
Подзюрити, -рю́, -ри́ш, гл. Полить струей. Он знов крізь стелю подзюрило. О сильномъ дождѣ: полить. А тут. знов подзюрив дорщ. О. 1862. І. 59.
Прищепатися, -паюся, -єшся, гл. = прищеплюватися. О. 1862. І. 59.
Тяжко нар. 1) Тяжело, трудно. Тяжко нести, а жаль покидати. Шейк. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. Тяжко, тяжко мені тебе додому одправляти. Макс. 2) Очень. Тяжко боюсь матері. О. 1861. XI. Кух. 7. Тяжко поганий. Ном. Тяжко заплакав. Грин. II. 148. Тяжко зажурився. Шевч. Голова тяжко болить. Ум. тяженько. Чуб. V. 44. На серці тяженько. Грин. ІІІ. 183.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.