Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідбивати

Повідбивати, -ва́ю, -єш, гл. Отбить (во множествѣ). Як би йому довшії хвіст, то сам би собі боки повідбивав. Ном. № 2514. Так йому бельбахи повідбивають, що насилу удосвіта, рачки додому долізе. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДБИВАТИ"
Вип'Ясти, -ся. Cм. випинати, -ся.
Відповзати, -заю, -єш, сов. в. відповзти, -зу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Зати́нчивий и зати́нчливий, -а, -е. Не поддающійся, неуступчивый, упрямый. О, яка ж бо ти затинчива! Почастуй же нас, коли сама не хочеш. О. 1862. II. 33. Ну, це й колода затинчлива, — як от дитина буває. Волч. у.
Зизати, -заю, -єш, гл. Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи. Чуб. III. 161.
Намисти́на, -ни, ж. Одно зерно мониста. Ум. намистинка, намисти́ночка.
Недовіркуватий, -а, -е. Недовѣрчивый. Волынь. Слов. Д. Эварн.
Нечепурно нар. 1) Некрасиво; нехорошо. 2) Неряшливо. 3) Плохо, нехорошо. Отто тільки нечепурно, що москаль взявся по нашому і про нас писати, не бачивши зроду краю і не знавши звичаїв і повір'я нашого. Котл. Н. П. 400.
Омолок, -лка, м. Раст. Lolium temulentum. Вх. Лем. 443.
Оплатки, -ток, ж. мн. Подати, пошлины, налоги. Великі оплатки — ніяк на гроші не зіб'єшся. Конотоп. у.
Погибнути Cм. погибати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.