Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідати

Повідати, -да́ю, -єш, сов. в. повісти, -вім, -віси, гл. Говорить, разсказывать, разсказать. Ой карабин на стілочку, карабин на клинку, повідає губернатор: шкода тебе, синку. Чуб. V. 1004. Як же, каже, Алкане башо, твій сон одгадати, що ти не можеш нам повідати. Макс. Черчук просить, щоби сісти, бо він має щось повісти. Гол. III. 351. Повідж мені правдочку. Гол. Ой летіли дикі гуси... правди мені не повіли. Гол. Повідати сама до себе. Драг. 308.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДАТИ"
Верескотнява, -ви, ж. = вереск.
Гріма́к, -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.
Лейстро́ви́й, -а́, -е́ Реестровый. Тоді сироту Степана, козака лейстрового, отамана молодого, турки-яничари ловили. Шевч. 255. Тільки обізвався писарь військовий, козак лейстровий. Дума.
Неомірний, -а, -е. Неизмѣримый.
Пожарка, -ки, ж. Пожарная машина. Лохв. у.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Познаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись (во множествѣ). Усе познаходилося, що в їх покрадено. Черниг. у.
Синів 1, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Харьков. г.
Сорочка, -ки, ж. Рубаха, рубашка, сорочка. Як неділя, то й сорочка біла. Ном. № 530. Ум. соро́ченька, сорочечка. Чуб. V. 332.  
Циця, -ці, ж. Дѣтск. = ци́цька. Ум. ци́цінька, цицуня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.