Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повінчатися

Повінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Повѣнчаться. Не топись, козаче, бо душу загубиш; ходім повінчаймось, коли вірно любиш. Мет. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІНЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІНЧАТИСЯ"
Безчуття, -тя, с. Безчувствіе, безсознательность. К. ПС. 55.
Блекотиця, -ці, ж. = блекот. Вх. Пч. II. 32.
Відвіджати, -джаю, -єш, гл. = відвідувати. А як го найдете, дайте мені знати, щоби м приходила його відвіджати. Гол. І. 64.
Заміша́ти Cм. замішувати.
Инколи нар. Иногда, по временамъ.
Косорий, -а, -е. . косо́ра вівця́ Овца съ рогами, похожими на косы. Желех.
Попелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Рыться въ землѣ, въ сорѣ (о курицѣ). Вх. Уг. 261.
Росплистися, -вуся, -вешся, гл. = роспливтися.
Тенькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тенькати = теленькнути.
Тямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Имѣть способность. Борз. у. 2) Помнить. Вх. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІНЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.