Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повірувати

Повірувати, -рую, -єш, гл. Вѣрить нѣкоторое время. Повіруєм ще трохи в волю, а потім жити почнемо. Шевч. 383.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРУВАТИ"
Бойчук, -ка, м. Молодой бойко. Желех.
Вискочити Cм. вискакувати.
Каплавух, каплаух, м. Вислоухій.
На́йда, -ди, ж. Найденышъ.  
Неможливість, -вости, ж. Невозможность. Желех.
Побілішати, -шаю, -єш, гл. Стать бѣлѣе. Трошки побілішали руки, як побула дома. Васильк. у.
Подошукуватися, -куюся, -єшся, гл. Доискаться (многаго).
Позаохочувати, -чую, -єш, гл. Привлечь къ чему, поощрить (многихъ).
Саєтовий, -а, -е. Изъ саєти.
Смоктати, -кчу́, -чеш, гл. 1) Сосать. Смоктав люльку. Стор. МПр. 121. Смоктали їх пявки. 2) Пить жадно. Галушки глитала, сирівець смоктала. Щог. В. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.