Варівко нар.
1) Опасно.
2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале.
Жебра́чий, -а, -е. = жебрацький.
Жи́ця, -ці, ж. = ложка. Ум. жичка.
Збі́са нар. Много; очень. Збіса грошей має. збіса розу́мний. Чрезвычайно уменъ.
Зброди́ти, -джу, -диш, гл. 1) Выбродить, исходить. 2) Запачкать слѣдами, оставить слѣды на чемъ; истоптать, вытоптать. Буду закривати милого слідочок, щоби пташки не збродили. Худоба збродила луку.
Невсидючий, -а, -е. Непосѣда.
Попереповзувати, -зую, -єш, гл. Переползти (во множествѣ).
Поплавець, -вця́, м. Поплавокъ. На березі рибалка молоденький на поплавець глядить.
Притриматися Cм. притримуватися.
Угалля, -ля, с. соб. = вугалля. До кишені, — аж там онучка якась, а в юй угалля.
