Горлови́й, -а́, -е́. 1) Горловой. 2) Уголовный. Не горлова справа. Ном. № 7442. Не горлове діло. Ном. № 7442. 3) Горлова́ я́ма. Яма для храненія зернового хлѣба. Черк. у. Cм. Горлаха.

Дейне́ка, -ки, м. Словомъ дейнеки впервые названъ пѣхотный полкъ, составленный въ 1657 г. полтавскимъ полковникомъ М. Пушкаремъ изъ всякаго сброда, плохо вооруженнаго. «Пушкарь... собралъ себѣ зъ винниковъ, броварниковъ, пастуховъ и наймитовъ людскихъ полкъ пѣхотній, наименовавши его Дейнеками; которой то полкъ мало въ себѣ имѣлъ товариства зъ добримъ христіянскимъ сумленіемъ, и оружіемъ до войни приличнымъ; но тилко зъ рогатинами, косами і кіями, и изъ сердцами до убійства и разграбленія имѣній людскихъ готовими». (Величко. Лѣт. І. 328). Клобуковская, жалуясь на Подлеснаго, напавшаго на ея домъ съ толпой вооруженныхъ слугъ, представила какъ corpus delicti, оружіе отнятое у убитаго П., она «презентовала» въ судѣ «areum album alias łuk białogrodzki sagittas quatuor atque deinekam alias wegierę»; говорила, что П. стрѣлялъ «per fenestram, baculo, alias wegierą, extrusam». Сопоставляя тексты находимъ, что слова: «дейнека, wegiera и baculum» — синонимы: слѣд. dejneka = дубина, палка, а потому, въ примѣненіи къ козацкимъ отрядамъ, слово дейне́ки должно было означать толпу, вооруженную дубинами. КС. 1889. I. 222. (Замѣтка В. А.). Кулишъ, беря это слово въ томъ же значеніи полуразбойничьяго военнаго сброда, употребляетъ его въ поэмѣ «Великі проводи», относящейся ко временамъ Богдана Хмельницкаго, т. е. до составленія помянутаго полка. Чи то грачі, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі? К. Досв. 242. Величалися дейнеки будинковим лупом. Ibid. 207.

Де́рти́ця, -ці, ж. 1) = Драни́ця. 2) = Те́ртиця.

Зали́шній, -я, -є. Излишній. Зміев. у. Випило залишив, нехай оддише. Ном. № 11650. Тілько щоб пропитатись, а не залишнє. Кв. II. 12.

Курій I, -рія, м. = курець. Драг. 13.

Напу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Напугаться, испугаться.

Пригасати, -са́ю, -єш, сов. в. пригаснути, -сну, -неш, гл. Притухать, притухнуть, пригаснуть.

Сваритоньки гл. ум. отъ сварити. Як ти будеш сваритоньки, то ся буду журитоньки. Грин. ІІІ. 324.

Тілі-тілі, меж. для выраженія игры на скрипкѣ. Тілі-тілі скрипочка, впала баба з припічка. Шейк.

Улолокати, -каю, -єш, гл. = улеле 2кати. Ном. № 11126.