Балабушка, -ки, ж.
1) Ум. отъ балабуха.
2) Комокъ помета. Нехай він пом'янеться на кінську балабушку.
Богомазів, -зова, -ве Относящійся къ иконописцу, къ плохому живописцу, принадлежащій ему.
Вимазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вимазатися, -жуся, -жешся, гл.
1) = вимащуватися, вимаститися.
2) Выпачкиваться, выпачкаться.
Дворічня́к, -ка́, м. Двухлѣтняя лошадь.
Зда́лі, здаля́, нар. = здалека. То ж сестриця з братом здалі розмовляла.
Карність, -ности, ж. Наказаніе. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. За злодійство йому сієї карности мало. об. А хоч коли й мине день без карности, — то все неспокійно... все горя та лиха сподівайся.
Лемі́ш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? — Да, дядьку, свято — Яке свято? — Чересло й леміш ізнято. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ум. леме́шик.
Ма́зальниця, -ці, ж. = мазільниця.
Попідмочувати, -чую, -єш, гл. Подмочить (во множествѣ). Такий дощ лив, ворохи мені на току попідмочувало.
Супруга, -ги, ж.
1) Три или четыре пары воловъ, комплектъ, необходимый для плуга. Волів супруга добра.
2) = супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже в супруги йде, а дальш-дальш, уже й піший. Я зїм у супрузі.
