Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

показний

Показний, -а́, -е́ Видный, представительный. Таке не показне: ні з очей, ні з плечей. Ком. II. 148. Одначе він з себе дуже показний, здоровий. Левиц. Пов. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЗНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЗНИЙ"
Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти. Грин. І. 33.
Задля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Замедлить, пробыть долго; протянуть. Прочула я, що в неї чоловік умер, — де вже з нею на світі задляється. МВ. ІІ. 143.
Зросливий, -а, -е. Дающій ростъ. Та принеси три квіточки: ой первую зросливую, а другую сонливую. Мет. 1.
Літо́пись, -сі, ж. = іі. лито́пис. К. ЧР. 104.
Обкручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. обкрути́тися, -чу́ся, -тишся, одн. в. обкрутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Окручиваться, окрутиться вокругъ чего, кружиться. Танцюючи, вони разів двадцять обкрутяться по покоях. Ком. І. 27. 2) Обматываться, обмотаться чѣмъ.
Ониж нар. = аж. Вх. Зн. 44.
Побільшити, -шу́, -ши́ш, гл. Увеличить.
Поприлучати, -ча́ю, -єш, гл. Присоединить (во множествѣ).
Присвят, -ту, м. Посвященіе. Присвят усіх моїх творів землякам. К. Дз. 110.
Пустомолка, -ки, ж. Ханжа. Були там чесні пустомолки. Котл. Ен. III. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАЗНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.