Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пойменувати

Пойменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать. Росказав, де його хата стоїть, пойменував сусід своїх. МВ. (О. 1862. І. 77).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЙМЕНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЙМЕНУВАТИ"
Білоголова, -вої, ж. Женщина. Сим. 5. Cм. біла челядь.
Довгоп'я́тий, -а, -е. Длинноногій. Хотіла мене мати за п'ятого дати, а той п'ятий — довюп'ятий. Гол. ІІІ. 473. Узяв би я ворону, так довго п'ята. Мет. 469.
Зави́хтуритися, -риться, гл. безл. Захотѣться сильно и чтобы скоро сдѣлалось желаемое. Завихтурилося іти в наймички. Вас. 213.
Кров'янка, -ки, ж. 1) = кров. Тілько му ся кров'янки лляло. Вх. Зн. 25 2) Кровяная колбаса. Черниг. у.
Кучерявіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться кудрявымъ. Желех.
Підточиця, -ці, ж. Рубаха женская не изъ цѣльныхъ полотнищъ, а съ пришитой нижней частью. В додільній сорочці, як умре, ховати, а в підточиці не можна.
Приближність, -ности, ж. Разстояніе. Конот. у.
Присвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Дѣлать показанія, свидѣтельствовать. Присвідує на мене, що я, каже, вкрав. Н. Вол. у.
Прострелити Cм. прострілювати.
Тогдішній, -я, -є. Тогдашній.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЙМЕНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.