Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поляка

Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника. Мнж. 189.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯКА"
Горба́тіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться горбатымъ. Употребляется въ значеніи: беременѣть (въ пословицахъ). Дай, Боже, багатіти та спереду горбатіти (пожеланіе новобрачной).
Запру́та, -ти, ж. 1) Палка въ плетнѣ. 2) Палка, употребляемая при стягиваніи связаннаго. Cм. запручувати 2.
Зіно́вать, -ті, ж. Раст. Cytisus biflorus L. ЗЮЗО. I. 120. С. austriacus. ЗЮЗО. І. 120.
Лю́ба, -би, ж. Любовь. Коби нам ся ніч не стало з великої люби. Гол. III. 394. Моцний Боже допоможе, дасть з люби користь. Чуб. V. 2.
Надкоси́ти Cм. надкошувати.
Отруїти, ся = Cм. отруювати, -ся.
Плаксій, -сія, м. Плакса. Черк. у.
Рахунковий, -а, -е. Счетный. Рахункові книжки.
Страхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Испугаться. Свого розумоньку страхнулася. Чуб. V. 1191.
Ціль, -лі, ж. Цѣль. Із лука мітко в ціль стріляла. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.