Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полякати

Полякати, -ка́ю, -єш, гл. Напугать, попугать. Усіх полякав своїм криком. Полякай його трохи, щоб не ходив сюди.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯКАТИ"
Вигемблювати, -люю, -єш, гл. Выстрогать рубанкомъ.
Ґаро́ваний, -а, -е. Имѣющій пазы. Се стовпи вже ґаровані, — менше вгайки, швидче складемо діловання. ( Залюбовск.).
Камізелок, -лка, м. Жилетъ. Гол. Од. 15.
Лу́жити, -жу, -жиш, гл. Мыть въ щелокѣ, бучить. Лужити тра нитки. Могил. у.
Наобри́днути, -дну, -неш, гл. Надоѣсть. Конст. у.
Панщинонька, -ки, ж. Ум. отъ панщина.
Партиця, -ці, ж. 1) Лента (для украшенія). Вх. Зн. 47. 2) = крайка. Вх. Лем. 447. Ум. парти́чка. Гол. III. 712.
Позаламлювати, -люємо, -єте, гл. Заломить (о многихъ).
Свекрушище, -щі, ж. Ув. отъ свекруха. Чуб. V. 718.
Тарабанчик, -ка, м. 1) Ум. отъ тарабан. 2) Барабанщикъ. В чистім полю тарабанчик б'є. Гол. І. 136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.