Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помаячити

Помаячити, -чу, -чиш, гл. = поманячити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМАЯЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМАЯЧИТИ"
Гичина, -ни, ж. Одинъ стебелекъ гичі. Ум. гичинка. Черниг. у.
Губе́рець, -рця, м. Губернскій чиновникъ. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475.
Масю́сінький, -а, -е. Крохотный, чрезвычайно малый.
Накара́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Перенести наказаніе, кару; претерпѣть несчастіе, горе.
Обсмоктати Cм. обсмоктувати.
Понавозити, -жу, -зиш, гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба. Кв.
Прилежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Так заболіло в животі, шо оце трохи й прилежала. Пирят. у.
Прогончарувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ извѣстное время.
Сокотитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Беречься, остерегаться. Вх. Зн. 65.
Футрарь, -ря, м. = кушнір. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМАЯЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.