Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помеженник

Помеженник, -ка, м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕЖЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕЖЕННИК"
Брех I, -ху, м. Лай. Тот пес має великий брех. Вх. Лем. 394.
Верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ. Вх. Пч. II. 7.
Вимірати, -раю, -єш, сов. в. вимерти, -мру, -реш, гл. 1) Вымирать, вымереть, перемереть. Кругом його мов вимерли люде. Шевч. 165.
Літерату́ра, -ри, ж. Литература. Виставмо, миле браття, на високостях науки й літератури наше національне знамено. К. ХП. 133. Українська література. К. ХП. 124.
Напаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Надушиться, пропитаться запахомъ. У садочок пійду, — васильками напахаюсь. Н. п. Напахаєшся зіллячка розмаринового, націлуєшся личенька рум'яного. Н. п. Ти по чужих степах находився, руської кости напахався, то вона коло тебе й пахне. Рудч. Ск. І. 85. Москаль, напахався московського духу. О. 1862. V. 40.
Присвятити, -ся. Cм. присвячувати, -ся.
Свічарь, -ря, м. Свѣчникъ, свѣчной мастеръ.
Споружити, -жу, -жиш, гл. = спорудити. Старий собі нову свиту споружив. Зміев. у.
Стрюк, -ка, м. = струк. Камен. у. Ум. стрючо́к, стрюче́чок.
Шмаряти, -ряю, -єш, сов. в. шмарити, -рю, -риш, гл. Бросать, бросить, швырнуть. Угор. Гусевки, шмарьте до гусевниці. Гол. II. 57. Бог тот пісок шмарив на воду, і стався кус землі. Гн. І. 9. Будеш шмарений з неба за гордость, за пиху. Гн. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЕЖЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.