Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поніячитися

Поніячитися, -чуся, -чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці. Вх. Зн. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНІЯЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНІЯЧИТИСЯ"
Бойський, -а, -е. = бойківський. Желех.
Заме́кати, -каю, -єш, гл. Заблеять.
Збі́раний, -а, -е. 1) Собранный. Збіраним колосом не напхаєш рота. Ном. № 5244. 2) О молокѣ: збіране. Снятое.
Ма́товий, -а, -е. Матовый. Глянуло з дзеркала неначе її широке матове, трохи смугляве лице. Левиц. І.
Москальня́, -ні ж., соб. 1) Великороссы. Желех. 2) Солдаты.
Питомий, -а, -е. = питимий. Левиц. І. Поп. 256.
Приповіданка, -ки, ж. = приповідка. Вх. Лем. 456.
Стиранка, -ки, ж. Кушанье = затірка. Вх. Лем. 470. Бив циган циганку за пісну стиранку. Фр. Пр. 29.
Сякання, -ня, с. Сморканіе.
Шарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Моя, тереть (мочалкой и пр.). 2) = прашувати. Пішов шарувати буряки. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНІЯЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.