Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понористий

Понористий, -а, -е. Изрытый, неровный (о дорогѣ). Шух. I. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОРИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОРИСТИЙ"
Борсучий, -а, -е. Барсучій. Собаки мабуть натрапили на борсучий слід. Стор. МПр. 112.
Гитина, -ни, ж. 1) = гита. Сумск. у. 2) = колотвиця. Вх. Зн. 27.
Де́сять, -ти́ и -тьо́х, чис. Десять. Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне. Ном. № 6178. Журбані ввечері оголошувались десятьма вулицями. Левиц. Пов. 174. Десятома рублями не одбудеш весілля. Н. Вол. у.
Заже́рти Cм. зажира́ти.
Любва́, -ви, ж. = любов. Тоді любви бере, як достатки є. Ном. № 8921.
Ненасит, -ту, м. = ненажир.
Оповідка, -ки, ж. Разсказъ. О. 1861. XI. Свид. 50.
Сахатися, -хаюся, -єшся, гл. Отдаляться, чуждаться, избѣгать. Дитина сахається її. Екатер. у. Сахайся брехні. Сахається вона тебе, як чорта. Конст. у.
Товчіння, -ня, с. 1) Толченіе. 2) Валяніе (сукна). Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНОРИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.