Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понукнути

Понукнути, -ну, -неш, гл. = поощрить, подстрекнуть. Вх. Зн. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУКНУТИ"
Вайлюка, -ки, Ув. отъ вайло.
Відзнака, -ки, ж. Знакъ; отмѣтка. Желех.
Дякува́ння 2, -ня, с. Пребываніе дьячкомъ.
Залю́дніти, -нію, -єш, гл. = залю́днитися. Залюдніла Україна. К. Грам. 32.
Літа́ння, -ня, с. Летаніе. Ой гиля, сизі голубоньки, на високе літання. Мет. Повчу я молодих орлят літання. К. МБ. XI. 146. Ум. літаннячко.
Наруби́ нар. Наизнанку, наизворотъ. Угор.
Повлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Улежаться (во множествѣ). Уже повлежувались груші. Кіевск. у.
Порусявіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Чаплиїльно, -на, с. Рукоятка къ сковороднику. Конст. у.
Чорнолоз, -зу, м. Раст. Salix cinerea L. ЗЮЗО. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНУКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.