Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понуруватий

Понуруватий, -а, -е. Смотрящій въ землю, повѣсившій голову, угрюмый. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУРУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУРУВАТИЙ"
Бідник, -ка, м. = бідак. Вх. Уг. 227.
Морго́вий и морґовий, -а, -е. Морговый.
Мудник, -ка, м. Раст. Parnassia раlustris. Лв. 100.
Насоруга, -ги, ж. Задоръ? Навязчивость? Придирки? Колись було зберуться сусіди і почнуть гомоніти без клопоту та насоруги. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Нахабність, -ности, ж. Нахальство, наглость.
Підстрочити, -чу́, -чиш, гл. Подстрекнуть. Це він його підстрочив.
Поспіль нар. 1) Подрядъ; непрерывно. У мене було семеро дочок поспіль. Славяносерб. у. Поспіль два роки. Н. Вол. у. Дощі поспіль ідуть. Було мене Отченашу вчить, Богородиці, так було поспіль і прокажу, не мину й слова. Г. Барв. 356. 2) Вмѣстѣ, вообще. Бувай же здоров, пане господарю! з своєю милою господинкою, зо всею поспіль челядочкою. Гол. IV. 29.
Селечко, -ка, с. Ум. отъ село.
Сідало, -ла, с. 1) Насѣстъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. 2) Сѣдалищная часть человѣческаго тѣла, задница. ЕЗ. V. 57.
Утиритися, -рюся, -ришся, гл. Ввалиться, втащиться, втиснуться. Що б не було на вас, дідусю, важко, як ми вдвох до вас у хату втиримось. Г. Барв. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНУРУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.