Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поночі

Поночі нар. 1) Впотьмахъ. Святий та божий! свічки поїв, а поночі сидить. Ном. № 176. Поночі ходиш, що вже ся темніє. Чуб. V. 69. 2) Темно. Та й поночі! Не вздриш нічогісінько, хоч око виколи. Кобел. у. На вечір сонце повернуло, поночі йти, — буду коло вас ночувать. Рудч. Ск. І. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОЧІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОЧІ"
Брязк, -ку, м. = брязкіт.
Жартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Шутить другъ съ другомъ. Ідуть дівчата, парубки, співають, жартуються. Рудч. Ск. II. 157.
Жба́нячий, -а, -е. = жбановий.
Запсува́ти, -сую́, -єш, гл. = зопсувати. Мет. 373. Старий віл ніколи борозни не запсує. Ном. № 8919.
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. Г. Барв. 211. 3) Многолюдно. Н. Вол. у. Стало трохи людніше. Левиц. Пов. 205. Приїду додому, — весело буде, людно. МВ. (О. 1862. III. 39). 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно. К. ЦН. 277.
Мі́сячка, -ки, ж. Менструація, мѣсячное.
Позагашувати, -шую, -єш, гл. Погасить, потушить (во множествѣ).
Поз'язувати, -ся, -зуюся, -ся, -єш, -ся, гл. = позв'язувати, -ся.
Посвідчення, -ня, с. Засвидѣтельствованіе.
Шуто нар. Недостаетъ чего либо, обычно находящагося, напр.: роговъ, уха, волосъ и пр. Если женщина скипетъ монисто, серьги, — говорятъ: Як тобі шуто без намиста и пр. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНОЧІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.