Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

великовоїн

Великовоїн, -на, м. Великій воитель. Рудч. Ск. II. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОВОЇН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОВОЇН"
Бурмило, -ла, об. 1) = бурмак. Вх. Зн. 4. 2) Прозваніе медвѣдя.
Дідовни́к, -ку, м. Раст. Arctium Lappa L. ЗЮЗО. І. 112. Cirsium lanceolatum Scop. ЗЮЗО. І. 118.
Дю́дінька, дю́дічка, дю́дька, -ки, ж. Ум. отъ дюдя.  
Зага́ра, -ри, ж. Усердіе, горячность въ работѣ. Нема загари робити. Н. Вол. у.
Оман, -ну, м. Раст. a) Inula Helenium. L. ЗЮЗО. І. 125. б) Verbascum nigrum. L. ЗЮЗО. І. 140.
Палючий, -а, -е. Жгучій. Палюча горілка. Н. Вол. у. Уже на коневі і хвіст обгорів, такий то палючий той змій. Рудч. Ск. II. 118. Терпіти... од літньої спеки палючої.
Позаплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Расплодиться, завестись (во множествѣ).
Пролящати, -щу́, -щи́ш, гл. Извѣстное время лящати (Cм.).
Промаршалкувати, -ку́ю, -єш Пробыть извѣстное время маршалком.
Стрижачка, -ки, ж. Кобыла на 2-мъ году. Балт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИКОВОЇН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.