Дженджеру́ха, -хи, ж. Чистуха, щеголиха, франтиха. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, там орала дженджеруха воликом чорненьким.
Знидіти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть, исхудать. Аж знидів, ждучи грошей. Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи. Аби зниділи як віск на огні, піна на воді, роса на траві; так аби зниділи уроки от...
Ладити, -джу, -диш, гл. = лагодити 1 и 2.
1) На вдовина сина шибеницю ладять. Неня з кухарками ладять страву.
2) Ой зацвіла калинонька в лузі, вломилася поличенька в плузі. Ой чи мені поличеньку ладити, чи до дівчини на зальоти іти?
Лушпа́, -пи, ж. 1) Шелуха, скорлупа (орѣховъ, яицъ, картофеля), корка (арбузовъ) и пр. 2) Чешуя (рыбы). Лушпа на рибі тій велика. 3) Съ измѣненнымъ удареніемъ: лушпа. лушпи да́ти (кому́). Отколотить кого.
Обенберитися, -рюся, -ришся, гл. Шлепнуться наземь, тяжело упасть.
Обліплювання, -ня, с. Облѣпливаніе, облѣпка, оклеиваніе, оклейка.
Пец меж. = пуць. Коршак ле́тає, ле́тає, а далі пец на землю.
Погніватися, -ваюся, -єш, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Погнівалися всі дівки. Та кланяйся низенько і садови близенько, щоб родина не гнівалась! Кланялась низько й садовила близько, і родина погнівалась.
Притикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. приткнути, -кну, -не́ш, гл. 1) = пристромлювати, пристромити. 2) Только сов. в. Поймать на словѣ. Почалась ізнов балачка з дівкою; старостам, бачте, хотілось, щоб і її на чім приткнути. 3) Приставлять, приставить, поставить. Куди мені оцю діжку приткнути, що їй тут і місця нема? 3) Вмѣшивать, впутывать, впутать. Не притикай мене до того, бо я не чув і не бачив. 5) приткне но́са і до нас. Не обойдется и безъ насъ.
Черв, -ва, м.
1) Червь. Въ этомъ значеніи употребляется, кажется, лишь во мн. ч., а единств. ч. замѣняется словомъ червак. Не що черви, що ми їмо, а то що нас їдять.
2) соб. Личинки пчелъ. Черв в уліях з студені і з браку пожитку погинув.
