Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

великовчений

Великовчений, -а, -е. Многоученый. Левиц. Пов. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОВЧЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОВЧЕНИЙ"
Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли. Рудч. Ск. І. 94.
Безбожність, -ности, ж. 1) Безбожіе. 2) Жестокость, злость, немилосердіе. Війна в кровавих ризах тут, за нею рани, смерть.... безбожность... Котл. Ен.
Гота́р, -ру, м. Межа, граница. Желех.
Гуса́рин, -на, м. Гусаръ. Не вернувся із походу гусарин-москаль. Шевч. 487.
Івилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Кандьор, -ру, м. Жидкая кашица изъ крупъ или пшена. = куліш. Як наварить кандьору, — і собакам уволю. Грин. III. 562.
Похрустати, -таю, -єш, гл. = похрумати. Я ж, каже (лис), похрустав їх (ятленят). Грин. II. 5.
Прийма, -ми, ж. Въ бандурѣ: пятая изъ шести большихъ струнъ, называемыхъ бунти. КС. 1882. VIII. 282.
Суятитися, ячуся, -тишся, гл. Безпокоиться, хлопотать, изнуряться, существовать въ жалостномъ положеніи. Вх. Зн. 68.
Товкиць! меж. Толкъ! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИКОВЧЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.