Гори́ніж нар. Вверхъ ногами.
Гороби́нець, -нця, м. 1) Пометъ воробья. 2) Раст.: а) = Рогіз. 207. б) Oxytropis pilosa. Dc.
Запри́духа, -хи, ж. Очень крѣпкій табакъ.
Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Ми́тник, -ка, м. Мытарь; сборщикъ пошлины, таможенный сборщикъ. Посідало з Ісусом багато митників.
Оленок, -нка, м. Насѣк. = тур 2.
Поорудувати, -дую, -єш, гл. Распорядиться, поуправлять нѣкоторое время.
Поплакати, -плачу, -чеш, гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити.
Регула, -ли, ж. Уставъ. По військовій регулі за се повинен він смертної кари.
Сукровище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ кто-либо былъ убитъ.
