Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поступати

Поступати, -па́ю, -єш, сов. в. поступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Идти, пойти, пройти, двигаться, подвинуться куда-либо, ступить, стать куда-либо. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знову сюди поступай. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41). Ми поступили так, щоб (нашої) тіні з-за берези не було видно. Г. Барв. 79. Усе думав, що вона перед вінчанням скаже батюшці: «не согласна», то він і поступить на місце Омелькове через один ступінь... Г. Барв. 510. 2) Входить, войти. Як ходив ще... Бог по світі, поступив раз зі святим Петром до більшого (старшого) брата. Гн. І. 81. 3) Давать, дать, обѣщать, пообѣщать дать, прибавить въ видѣ уступки, уступить. За годовище півтора цілкового поступив. ЗОЮР. І. 46. Не жаль їй кусок города поступити. Г. Барв. 308. І батька й роду свого через його відцуралась, і молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася, а він мені що за се поступив? Г. Барв. 276. Да наняла ведмедика за плугом ходить... Поступила ведмедику да горщок меду. КС. 1884. І. 49. Да пійди до жида-рандара да поступи йому часть оддать. АД. II. 22. Давав за вола Дорошові сорок карбованців, так не хоче: поступім йому ще зо два. Канев. у. Своє поступи, а чужого не займай. Г. Барв. 430.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТУПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТУПАТИ"
Вип'Ясти, -ся. Cм. випинати, -ся.
Гладше нар. Сравн. ст. отъ гладко.
Замо́к 2, -мка́, м. 1) Замокъ. Вона звірів зачинила у льох за дванадцятеро дверей, за дванадцять замків. Рудч. Ск. II. 70. У гуцуловъ замокъ бываетъ бга́ний, лавча́стий (лавчє́стий), однору́чний, сліпи́й (Cм.) Шух. І. 93, 94. 2) За́мок. Замокъ у ружья. Шух. І. 229. 3) При деревянной постройкѣ соединеніе бревенъ въ замокъ. Чуб. VII. 388. Шух. I. 90. 4) = каганець 7. Шух. I. 235. Ум. замо́́чок.
Зворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Зашевелиться. Сонечко вставало. Уже вбогі зворушились, на труд поспішали. Шевч. 2) Всколыхнуться. 3) Встревожиться, взволноваться; растрогаться. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски. Г. Барв. 454.
Мале́сечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Мости́вий, -а, -е. 1) Милостивый. Мостивий пане! 2) Именитый, знатный. Орудують пани мостиві людьми, як бидлом. К. МБ. XI. 152. Не цареві мостивому, не пану в палаті, а тобі, єдиний друже, хочу одспівати мою думу... Федьк. III. 103.
Обербенути, -ну, -неш, гл. = обемберити. Тавр. г.
Повкидати, -да́ю, -єш, гл. Бросить во что нибудь (во множествѣ). Лушпиння з яєць повкидала в піч. Кв. Ти Боже, в рів глибокий, повкидаєш на, погибель. К. Псал. 127. Повів їх (жидів) дурінь до річки, повкидав по одинцю. Драг. 347.
Пообпалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь (во множествѣ).
Тхнути, тхну, -неш, гл. 1) Дышать, дохнуть, пахнуть. Його лице біле.... тхнуло щастям. Левиц. І. 186. Бог тхне своїм духом, то й не буде його. Н. Вол. у. Тхнути мені не дає: роби та й роби, та й роби. МВ. І. 28. Тхнуло свіже повітря. Левиц. Пов. 213. 2) Издавать запахъ, вонять, гнить, портиться. Тхне пашня. Н. Вол. у. Тхне мулом вода. Н. Вол. у. Вода тхне гнилим. Сквир. у. Як купити багато яловичини, а літо, то буде тхнути. Черк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТУПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.