Багатющий, -а, -е. Чрезвычайно богатый, богатѣйшій. Один по одному спішать (убогі), щоб з багатющими поспать.
Вдовець, -вця, м. = удовець.
Вишнівка, -ки, ж. Вишневка, вишневая наливка. Зевес тоді лигав вишнівку. Ум. вишнівочка.
Добря́га, -ги, м. Добрый человѣкъ, добрякъ. А сі добрі люде найдуть тебе етюде: і на тім світі, добряги, тебе не забудуть.
За́писка, -ки, ж. 1) Запись. 2) Записка. Присилає Максим козака з запискою до замку. У гребенщиковъ записку писати значитъ проводить по длинѣ гребенки, въ видѣ украшенія, тонкія параллельныя линіи. Ум. за́писочка. На, брате коте, тобі отсю записочку: ти в хаті, в сухому сидиш, то й запи сочка ніколи не помокне.
Калячити, -чу, -чиш, гл. Быть невнимательнымъ, разсѣяннымъ? зѣвать? ротозѣйничать? Піддружий, ти там що калячиш? про тебе так усе дарма! буяри роблять що — не бачиш? дичись, уже шишок нема.
Кремсати, -саю, -єш, гл.
1) Обрубывать, обтесывать.
2) Переносно: плохо, неумѣло дѣлать что.
Ле́кшати, -шаю, -єш, гл. = легшати.
Сукня, -ні, ж. 1) Платье (женское). На що ж тобі, доньку, зеленії сукні! Їхала дівка через бір, а на їй сукня в девять піл. 2) а) Суконная юбка. б) = андарак. Ум. суконька.
Хряснути, -ну, -неш, гл.
1) Треснуть, треснуть разламываясь. Вісь хряснула.
2) Сильно треснуть (о звукѣ); рѣзко ударить (о громѣ). Коли тут як ударить грім, як хрясне!
