Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похирляти

Похирляти, -ляю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время. Так збили, що ледво живого додому привезли. Похирляв і в недовзі вмер. ЕЗ. V. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИРЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИРЛЯТИ"
Бурсацький, -а, -е. Бурсацкій.
Висповідь, -ді, ж. Исповѣдь. Харьк.
Дріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Дрожать. Стор. І. 84. Дріжить як мокрий хорт, зубами знай цокоче. Греб. Гей як вискочив козак Нечаєнко сам кониченька сідлати, гей під кониченьком, гей під вороненьким стали ніженьки дріжати. Н. п.
Закаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Запачкать. Він оставсь на дворі, закаляв чобіт. Рудч. Ск. І. 67.
Карбас, -су, м. Большая весельная лодка для прибрежнаго плаванія въ морѣ. Левч.
Перекорюватися, -рююся, -єшся, гл. Спорить, укорять взаимно. Шкода з ними перекорюватись. К. Кр. 34. Зачали лаятись, перекорюватись. Харьк. у.
Пупінок, -нка, м. = пуп'янок 1. Желех.
Стрижій, -жія, м. 1) Парикмахеръ, стригущій волосы. Стриже стрижій чоловіка. Мнж. 121. 2) Стригущій овецъ. Херс.
Уполювати, -люю, -єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали. К. ЧР. 210.
Щавник, -ку, м. = щавель. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИРЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.