Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошпугувати

Пошпугувати, -гую, -єш, гл. Исполосовать. Коморя, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Мир. Пов. II. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШПУГУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШПУГУВАТИ"
Брязкотіти, -чу, -тиш, гл. = брязчати. Ком. II. 53. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими. К. ХІІ. 51.
Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Грин. ІІІ. 639. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Ном. № 10314. Лізе в вічі мов оса. Ном. № 2758. Довго, довго козаченька вічми провожала. Макс. (1849). 8. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ном. № 3982. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки. Макс. (1849). 95.
Гевка, гевси, нар. = гев. Вх. Уг. 232.
Градки́, -до́к, ж. мн. Ограда вокругъ церкви. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Дебе́льшати, -шаю, -єш, гл. Толстѣть.
Дуде́лка, -ки, ж. Ум. отъ дудла.
Заяри́нитися, -нюся, -нишся, гл. Въ загадкѣ: Звечора заяринилось, а к світові засандричилось. (Діжа з кістом). Мнж. 174.
Моркови́ння, -ня, с. Морковная ботва.
Притрапитися, -ниться, гл. безл. = трапитися.
Прошколярувати, -рую, -єш, гл. Пробыть школьникомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШПУГУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.