Бубнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Бубон бубнить, скрипка грає. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю.
Великомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Не великомовна була.... усе мовчки.
Гарукатися, -каюся, -єшся, гл. Ссориться, браниться.
Дощомі́р, -ру, м. Дождемѣръ.
Злюбини, -бин, ж. мн. Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Cм. дівошлюби.
Лесту́н, -на, м. Льстецъ. Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині.
Привабний, -а, -е. Привлекательный.
Пристановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пристановити, -влю́, -виш, гл. = приставляти, приставити. А ми ж їх, прескурвих синів, та у город пристановили. Зоставила мене хазяйка зовсім у себе, пристановила до дитини.
Роз'їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. роз'їстися, -їмся, -їсися, гл. 1) Толстѣть, растолстѣть отъ обильной пищи. 2) Ѣсть много. Не роз'їдайся хліба: дорогий. Як роз'їмось, то й недобре поїмо — какъ примемся ѣсть, поѣдимъ и невкусное.
Утиритися, -рюся, -ришся, гл. Ввалиться, втащиться, втиснуться. Що б не було на вас, дідусю, важко, як ми вдвох до вас у хату втиримось.
