Бреньчати, -чу, -чиш, гл. = бриньчати.                         
                        
                                                
                          
	Заплу́тувати, -тую, -єш, сов. в. заплутати, -таю, -єш, гл. Запутывать, запутать.
                        
                        
                                                
                          
	Здискредитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Дискредитировать. Силкуються здискредитувати мене тим, що до «Крашанки» я не давав доказу моїх історичних виводів. 
                        
                        
                                                
                          
	Ли́стка, -ки, ж. = листа. 
                        
                        
                                                
                          Нахилий, -а, -е. 	1) Наклонный, покатый.
	2) Сгорбленный, согнутый.
	3) Склонный, податливый.                        
                        
                                                
                          Рямити, -млю, -миш, гл. Складывать въ складки.                         
                        
                                                
                          Скричатися, -чуся, -чишся, гл. Истомиться, измучиться отъ крика. (Дитя) за ніч іскричалось і ніч не спало.                         
                        
                                                
                          Сосновий, -а, -е. 	Сосновый. Сосновеє відеречко, — дубовеє денечко.                         
                        
                                                
                          Спрягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. спрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл.
	1) Спрягаться, запрягать, запречь вмѣстѣ, напр. воловъ для пахоты. Як у кого нема на плуг волів, то спрягається з ким.  Було в нас два воли, — спряжуться з сусідом 
	2) Соединяться, соединиться. Був собі котик та півник, да спряглися жить.                         
                        
                                                
                          Туптати, -пчу, -чеш, гл. Топтаться, ходить взадъ и впередъ. Я, прийшовши із дороги, тупчу коло хати.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          