Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригніт

Пригніт, -ту, м. Притѣсненіе. Нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні... Ми і в тісноті і в пригніті... К. ХП. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГНІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГНІТ"
Бадилля, -ля
Бобок, -бка, м. Ум. отъ біб.
Гребеня́стий, -а, -е = Гребенатий. Несло на гребенястій хвилі. Мир. ХРВ. 359.
Змружити Cм. змружувати.
Нашевкатися, -каюся, -єшся, гл. Налѣзть, найти толпой (о людяхъ). Сим. 176.
Нестемнісінько нар. = нестеменнісінько. Написи біля приказок я робив нестемнісінько такі, які були у Марковича. Ном., Передм. III.
Повгинати, -наю, -єш, гл. Вогнуть (о многомъ).
Понакупляти, -ля́ю, -єш, гл. = понакуповувати. Боже ж, багато всього понакупляли! Славяносерб. у.
Приборкати Cм. приборкувати.
Шерестіти, -щу, -стиш, гл. = шелестіти. Як у стрісі воробейки шерестять; шерестіли, полетіли да й нема. Чуб. V. 557.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГНІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.