Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригніток

Пригніток, -тка, м. 1) Прессъ. 2) Угнетенный человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГНІТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГНІТОК"
Гармонійний, -а, -е. Гармоническій. Желех.
Дідова́, -ви́, ж. соб. 1) Старики. 2) Нищіе.
Незгода, -ди, ж. Несогласіе. Згода будує, а незгода руйнує. Ном. Ум. незгодонька.
Обава, -ви, ж. Замедленіе, медленность.
Оковита, -тої, ж. оковита горілка. Лучшій сортъ водки (Aqua vitae). ЗОЮР. І. 202. Благослови мені, батьку, оковитої напиться. Макс. Меду да оковитої горілки попивати. Мет.
Роздоїтися Cм. роздоюватися.
Статковитий, -а, -е. = статечний. Рк. Левиц.
Твердощі, -щів, ж. Твердыя тѣла. На твердощах спати. Шейк.
Темперувати, -ру́ю, -єш, гл. Очинивать перья, карандаши и пр. Волын. г.
Упон, -ну, м. Привязь. Скаче теля на упоні. Ном. № 12492.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГНІТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.