Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригнітати

Пригнітати, -та́ю, -єш, сов. в. пригнітити, -нічу, -тиш, гл. 1) Придавливать, придавить. А довбня з стелі, та по голові довгомуда, так його й пригнітила. Чуб. II. 97. 2) Угнетать. І не зважиться багатий брата пригнітати. К. Псал. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГНІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГНІТАТИ"
Визволений, -а, -е. Освободительный. Науки визволені. К. ПС. 46.лист. Освободительная грамота. Которий би мог бідний невольник одгадати, мог би йому листи визволені писати, щоб не мог ніхто нігде зачепляти. АД. І. 209.
Виламати, -ся. Cм. виламувати, -ся.
Голубиця, -ці, ж. 1) Голубица, голубка. Подай мені лука й три стрілиці, бо я й побачив три голубиці. АД. І. 149. 2) Ласкательное слово. Ідеш від нас, о царице, іди, іди, голубице! Чуб. III. 253.
Дибуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Идти очень медленно. Ондечки старий дибуля. Черниг. г.
Заріча́нин, -на, ж. Житель зарѣчья. Превражії тії зарічане, — вони живуть за водами. Лавр. 43.
Негарний, -а, -е. Нехорошій; некрасивый.
Подолазити, -лазимо, -зите, гл. Долѣзть (о многихъ).
Проречисто нар. Краснорѣчиво. Проречисто казала далі й далі. Г. Барв. 429.
Тутошній, -я, -є. = тутешній.
Ціці-баба, -би, ж. см. баба 10. КС. 1887. VI. 481. Сим. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГНІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.