Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припозивати

Припозивати, -ва́ю, -єш, сов. в. припозвати, -зву, -ве́ш, гл.позовом. Привлекать, привлечь къ суду. Котл. Н. П. 399.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПОЗИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПОЗИВАТИ"
В'ятерина, -ня, ж. = ятерина. Ум. ятеринка. Тепло, як циганові під в'ятеринкою. Ном. № 642.
Гру́зько нар. Топко, вязко. Ном. № 13323. Грузько йти.
Жовтозілля, -ля, с. раст. Senecio erucaefolius L. Анн. 326.
Капитанський, -а, -е. Капитанскій. Стане панеєю, як буде капітанська теща. Кв. І. 196.
Кошлатіти, -тію, -єш, гл. Взъерошиваться. Шерсть кошлатіє. Херс.
Мущи́рний, -а, -е. Мортирный.
Припустити, -ся. Cм. припускати, -ся.
Спудити, -ся. Cм. спуджувати, -ся.
Телехнути, -ну, -неш, гл. = телепнути 1. Коли б хто не телехнув із-за вугла по голові. Новомоск. у.
Упослід нар. 1) Послѣ. Вх. Зн. 73. 2) Наконецъ, въ заключеніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПОЗИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.