Грузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Истаптывать, мѣсить ногами размягченную дождемъ землю. Кіньми двора та й не грузіте.
Завередува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Закапризничать, заприхотничать, начать привередничать.
Начернити, -ню́, -ни́ш, гл. Начернить. Чим ти брови начернила?
Поваження, -ня, с. Уваженіе. Придбала тобі і чести, і радости, і поваження.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся.
Пряшечка, -ки, ж. Ум. отъ пряха.
Пухтя, -ті, м. = пухтій.
Роскид, -ду, м. Разбрось. сіяти в розкид. Сѣять разбросомъ, въ разбрось.
Тіточка, -ки, ж. Ум. отъ тітка.
Футро, -ра, с.
1) = хутро.
2) Шуба, шубка. Треба було Орисі футро справити, — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Мавшого футра. Ум. футерко.