Вимагати, -гаю, -єш, сов. в. вимогти, -можу, -жеш, гл. Требовать, потребовать. Вона вимагатиме добрих коней, панського погонича.
Вищик, -ка, м. Родъ клейма въ видѣ вырѣзки на ухѣ овцы.
Гри́вня, -ні, ж. 1) Мѣдная монета въ 3 к., въ иныхъ мѣстностяхъ 2 1/2 коп. Став у брамі з мішком грошей і усім дав по гривні. Сказав на гривню правди. 2) — золота́. Червонецъ? Обдарована Марусенька гривнями золотими, талярами битими. Ум. Гри́венька. Наш пан дав по гривеньці, пані п'ятака. Ув. Гривня́ка. Ентелові ж дав на кабаку трохи не цілую гривняку.
До́вго нар. 1) Длинно. 2) Долго, продолжительно. Добро довго пам'ятається, а зло ще довше. Ум. Довге́нько. І довгенько ви жили з ним.
Замі́жжя, -жя, с. Замужество. Та шо з того заміжжя? Як була дівкою, то було гуляєш, кілько хочеш, а тепер нема вже того.
Нещасниця, -ці, ж. Несчастная женщина. Ой де ж наша нещасниця, що до нас немає? Ум. нещасничка. Моя й дочко, моя й нещасничко!
Полив'яний, -а, -е. Глазированный, муравленный. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок. Се ще тютя з полив'яним, носом.
Приказувати, -вую, -єш, сов. в. приказати, -кажу, -жеш, гл.
1) Приговаривать: приговорить, примолвить. Піди до ополонки, устроми в ополонку хвіст та.... і приказуй, ловись, рибко, мала і велика.
2) Наказывать, наказать, распорядиться. Мені мати приказала, щоб я з вами не гуляла. Ой мати дочку мала та її заміж дала; як давала, то приказувала, щоб у гості не бувала.
Притихомирити, -рю, -риш, гл. Усмирить.
Сіктися, січуся, -чешся, гл. Сѣчься. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся.
