Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припостити

Припостити Cм. припощувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПОСТИТИ"
Габлина, -ни, ж. Телятина. Желех; Вх. Зн. 9.
Жа́лосний, жалосно = жалісний, жалісно.
Забуді́вля, -ля, с. Строеніе, постройка. Дзвіниця коло тієї ж церкви ще дивнійша: стоїть підмурок... на підмурку по краях... стовпи... на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замісць вікон. Тут дзвони висять... Стоїть собі дзвіниченька, і хрест на ній наче питається, наче йому величнійше стояти на такім пишнім забудівлі. Св. Л. 26.
Захорона, -ны, ж. Защита. Желех.
Пообростати, -та́ємо, -єте, гл. Обрасти (во множествѣ). Гори лісом пообростали. Харьк. г.
Пухлий, -а, -е. Пухлый, опухшій. Левиц. ПЙО. І. 380.
Роздобувати, -ва́ю, -єш, сов. в. роздобути, -буду, -деш, гл. Раздобывать, раздобыть. Хліба роздобув. Ном. № 9144.
Турлук, -ка, м. Земляной кирпичъ. Шейк.
Урепіжити, -жу, -жиш, гл. Ударить, стегнуть. Як я врепіжив його батогом, то вин аж скрутився. Васильк. у.
Чякра, -ри, ж. = собака = пес, Canis familiaris. Вх. Пч. І. 16. II. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.