Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припрошати

Припрошати, -ша́ю, -єш, гл. = припрошувати. Почав припрошати: «Пийте, браття!» Св. Л. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПРОШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПРОШАТИ"
Босувати, -сую, -єш, гл. Ходить босикомъ. Що се ти босуєш? Лохв. у.
Волохатість, -тости, ж. Мохнатость, косматость. Желех.
Далиня́, -ні́, ж. = Далечини.
Злобителька, -ки, ж. Недоброжелательница. Волч. у.
Натичка, -ки, ж. Короткій колъ, вбитый не въ землю, а въ плетень, возлѣ большого кола, если послѣдній окажется короткимъ и не даетъ возможности продолжать городить. Мнж. 186.
Обахта, -ти, ж. Гауптвахта.
Підтягувати, -гую, -єш, гл. = підтягати.
Підхвістя, -тя, с. Мѣсто подъ хвостомъ. У собаки підхвістя. Полт. г.
Пригледіти Cм. приглядати.
Сухендувати, -ду́ю, -єш, гл. Шутливо то-же, что и секундувати. Фр. Пр. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПРОШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.