Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припрошати

Припрошати, -ша́ю, -єш, гл. = припрошувати. Почав припрошати: «Пийте, браття!» Св. Л. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПРОШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПРОШАТИ"
Відсапнути Cм. II. відсапувати.
Горю́-дуб, горю́-ду́ба, м. Родъ игры. Чуб. III. 101. То же, что и горѣлки. Ив. 55.
Досади́ти Cм. досаждати.
Доскіпа́тися Cм. доскіпуватися.
Дріта́рь, -ря́, м. Проволочникъ. Вх. Уг. 237.
Засмачи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить (кушанье). Куліш пісний. Чом же ти його не засмачила? Грин. II. 177.
Качковал, -лу, м. Родъ овечьяго сыра.
Крислатий, -а, -е. Вѣтвистый, развѣсистый. Бересток крислатий. Грин. І. 118.
Понагортати, -та́ю, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ). Люде, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть. Св. Л. 213.
Рибарчик, -ка, м. = рибалчик. Три братчики рибарчики рибоньку ловили. Гол. І. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПРОШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.