Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припрошати

Припрошати, -ша́ю, -єш, гл. = припрошувати. Почав припрошати: «Пийте, браття!» Св. Л. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПРОШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПРОШАТИ"
Бебесі, меж. Дѣтск. Упасть, повалиться.
Віконня, -ня, с. соб. Окна. Преимущ. въ выраженіи: по під віконню. Подъ окнами. по під віконню ходити, миркати. Нищенствовать, выпрашивать подъ окнами милостыню.
Достава́тися, -стаю́ся, -є́шся, сов. в. доста́тися, -та́нуся, -нешся, гл. = діставатися. 1) Пішла душа по руках, та й чортові досталась. Ном. № 8836. Не попущу тебе, мила, иншому достаться. Мет. 40. 2) Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Рудч. Ск. Як достанусь у столицю, то я вас нагороджу. Рудч. Ск. II. 160. ЗОЮР. II. 28.
Ковзь! меж. Скользь!
Крижнистий, -а, -е. = крижастий. Вх. Лем. 428.
Любля́ нар. Нравиться, угодно. Щоб ти мене на шиї возив, та скрізь, де мені любля. МВ. (КС. 1902. X. 151). Ну, хто куди любля! Усюди є об віщо погріти руки! І от — одна купа сюди, а друга туди... К. ЧР. 353.
Одп.. Cм. отъ відпадати до відпущення.
Підпушати, -ша́ю, -єш, сов. в. підпуши́ти, -шу́, -шиш, гл.землю. Разрыхлять, разрыхлить землю.
Свавільник, -ка, м. = сваволець. Мир. ХРВ. 91.
Хвершалка, -ки, ж. Фельдшерица. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПРОШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.