До́бречко нар. Ум. отъ добре.
Дознава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. дозна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Ледве лихо дозналося, де люде живуть. Думав, що вона його любить так, як він її. А далі й дознавсь, що вже щось непереливки з жінкою. Cм. Дізнаватися.
Дружи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Дружить. З москалем дружи, а камінь за пазухою держи. 2) Поступать по дружески. Другу дружи, а другого не гніви. 3) Женить или отдавать замужъ. Тому сина женити.... тому дочку дружити. 4) — собі. Брать въ жены. В тебе сини в царя служать, царівочку собі дружать, в царя дочку заручили та й додому пригостили. Ум. дружи́тоньки. Мої любі вечерниченьки! Вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки.
Жури́на, -ни, ж. = жур. У селянина борщу нема, а в міщанина з перцем журина.
Навісти́ти Cм. навіщати.
Нада́ти, -ся. Cм. надавати, -ся.
Наточувати, -чую, -єш, сов. в. наточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Нацѣживать, нацѣдить (изъ бочки). У нас у дворі є багато бочок з оливою, пійшла та й наточила.
2) Просѣивать, просѣять сквозь решето (зерно).
Попересікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (на части).
Свекровця, -ці, ж. Ум. отъ свекруха.
Стиранка, -ки, ж. Кушанье = затірка. Бив циган циганку за пісну стиранку.
