Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припрошуватися

Припрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. припроситися, -шуся, -сишся, гл. Испрашивать, испросить разрѣшеніе войти. Прийшов до свого села і припросився на ніч. Гн. І. 213. Cм. упроситися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПРОШУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПРОШУВАТИСЯ"
Відпочиння, -ня, с. Отдохновеніе. По три поклони покладали, відпочиння мали. (Изъ фальсифиц. думы). Макс. (1849). 30.
Гре́чий, -а, -е = Ґречий.
Ґандж, -джі, ж. = Ґанджа. Черк. у.
За-Ві́що? За что? За-віщо він її убив?
Погань, -ні, ж. 1) Гадость, дрянь, скверность. Отара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Шевч. 159. З того попелу завелась вся тая погань: мошки, комарі, жуки. ЗОЮР. II. 30. Ну, годі, годі, Грицьку, буде ту погань снігиря хвалить. Греб. 390. 2) соб. Язычники. Гн. І. 187.
Полячитися, -чуся, -чишся, гл. Ополячиваться. Самохіть полячилась наша вельможна, гоноровита Русь. К. ХП. 114.
Попукач, -ча, м. Удодъ (птица). Угор.
Примулина, -ни, ж. Нанесенный водою илъ. Вх. Уг. 263.
Припощувати, -щую, -єш, сов. в. припости́ти, -пощу, -стиш, гл. Налагать, наложить постъ, изнурять, изнурить постомъ. Ой як би я знав, ой як би я відав своїй жизні край, то я б свою душу грішну постами припостив. Грин. III. 148.
Рад, -да, -де = радий. Хто рад обіцяти, той не має охоти дати. Ном. № 4520.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПРОШУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.